Про алкоголь у Донецькій області

По-перше, варто зазначити, якщо все ж вживати алкоголь, то лише гарної якості та лише у рамках культури споживання.

По-друге, стосовно саме Донецької області – прильоти, які відбуваються доволі часто, на жаль ніхто не відміняв, а знижена дія знеболювального та анестезії. У разі необхідності застосування через поранення, все ж має місце бути. Про це варто пам’ятати. Відповідно, ті хто вживають спиртні напої (а в Донецькій області їх вживають навіть не дивлячись на заборону), повинні також зважати і на це. Так виглядає відповідальність дорослої людини під час бойових дій.

Заборона не відмінила споживання

Отже алкоголь у області продається. Обсяги продажів не зменшилися з початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, а відповідно податки від продажу пішли у тінь. Хтось на зараз має надприбутки, бо вартість забороненого у області алкоголю зросла майже вдвічі. Стовідсотково не може такого бути, щоб ділки не сплачували за свою недоторканність, бо не бачити реальної картини просто не можливо.

І от питання якраз у цьому: чи не краще було б, якщо вже все одно алкоголь у Донецькій області продається, направляти податки з його продажу на будівництво фортифікаційних споруд, а не на збагачення окремих осіб? Бо якось з цим питанням все ж не особливо райдужно виглядають перспективи. Лінія фронту, без будівництва оборонних рубежів має тенденцію зміщуватися набагато швидшими темпами ніж за наявності підготовлених заздалегідь фортифікацій. Таким чином знайшлися б гроші, яких чомусь не вистачає на такі необхідні речі. Це перш за все про збереження життя особового складу серед військових та відповідно можливість давати гідну відсіч ворогу.

Це питання про можливість збереження міст від руйнування та як наслідок, зменшення міграції населення, яке платить до речі податки до бюджету, бо ті хто їде, як показує статистика, коли в них немає куди повертатися – обирають інші країни для свого подальшого життя. Постає питання: чи не дешевше все ж будувати оборонні споруди, ніж після закінчення бойових дій відбудовувати зруйноване, через їхню відсутність?

Питання звісно залишається відкритими чому так відбувається та хто є головними бенефіціарами зазначених дій.