На території України амброзія з’явилася на початку минулого століття. Ця рослина має виключно американське походження. Амброзію було завезено в Україну через торгівельні маршрути.
Німецький фармацевт Криккер з Амстердама у 1914 р. вирощував амброзію на території Дніпропетровської області в якості лікарської рослину (замінник хініну та як протигельмінтний засіб). У 1925 р. армія Денікіна привезла амброзію з насінням люцерни до Східної України, тому цей бур’ян був поширений у Запорізькій, Донецькій та Луганській областях]. Наступне «впровадження» амброзії в Україну було зареєстроване 1946 р., коли до СРСР із США було відправлено першу партію пшениці.
На теперішній час амброзія росте у всіх областях України. Найменше вона зустрічається на Волині, Рівненщині, на Поліссі та Франківщині. Також рідше її можна зустріти у Прикарпатті та безпосередньо у Карпатах.
Амброзія – загроза для України
Амброзія полинолиста — одна з найнебезпечніших інвазивних рослин в Україні, яка становить значну екологічну, економічну та медичну загрозу. Її поширення, починаючи з минулого століття, лише прискорилося внаслідок активних бойових дій, які пошкоджують ґрунти та створюють сприятливі умови для росту бур’яну.
Амброзія має всі передумови освоєння територій зі знищеним рослинним покривом. Ця рослина добре себе почуває на пошкоджених ґрунтах. Зараз через бойові дії на території України, де амброзія і без того була поширена, є всі передумови її подальшої експансії. Проблема ускладнюється щє й тим, що середня рослина виробляє 30-40 тисяч насіння, а деякі екземпляри понад 100 тисяч. Не всі з них проростають на наступний сезон – деякі можуть зберігаються у ґрунті до 10 років. Амброзія затіняє та забиває рослини, що ростуть поруч, що з часом призводить до зменшення врожайності сільгосп рослин та зміни мікроклімату.
Стійкість амброзії до умов середовища
Амброзія має високу адаптивність, що дозволяє їй активно розмножуватися навіть у складних умовах. Її насіння може зберігати схожість до 10 років, а окремі рослини виробляють до 100 тисяч насінин. Це створює величезний потенціал для її експансії, особливо на територіях, де знищено рослинний покрив.
Алергенність: загроза здоров’ю
Пилок амброзії є одним з найсильніших алергенів, що викликає реакції у вигляді сльозотечі, нежитю, ускладнень дихання і навіть астматичних нападів. Здатність пилку переноситися на великі відстані робить проблему особливо серйозною, адже навіть у місцевостях без безпосереднього росту амброзії можуть проявлятися симптоми алергії.
Висока алергенність пилку амброзії – ще одна серйозна проблема. В теперішній час цей бур’ян встигає цвісти на території України щонайменше двічі протягом сезону – з середини липня і до перших заморозків.
Пилок рослини легко поширюється повітрям на десятки кілометрів. Іноді можна відчути алергічні прояви від цієї рослини навіть якщо вона не росте у вашому населеному пункті.
Коли пилок амброзії потрапляє на слизову оболонку носа та бронхів, ці сполуки провокують імунну реакцію, яка і призводить до сльозотечі, підвищення температури тіла, різкого запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що може викликати напади бронхіальної астми.
Лікування алергії
Для боротьби з алергією на амброзію застосовують:
- Алерген-специфічну імунотерапію (АСІТ): поступове введення невеликих доз алергену для зниження чутливості організму.
- Антигістамінні препарати: тимчасово знижують симптоми, але не усувають проблему.
Зараз у лікуванні алергії запроваджується алерген-специфічна імунотерапія. Вона полягає у тому, що малу дозу алергенів амброзії вводять в організм людини і він поступово звикає до цього алергену – це і дає змогу зменшити негативний вплив.
Полегшити симптоми алергії на амброзію можна антигістамінними препаратами. Але вони не лікують, а лише блокують дію гістаміну.
Гістамін – це біологічно активна речовина, яка відіграє важливу роль у фізіології тіла. Він спричиняє основні прояви алергічних реакцій, коли імунна система реагує на зазвичай нешкідливі речовини як на небезпечні і змушує організм боротися з ними.
Методи боротьби з амброзією
Боротьба з амброзією є комплексною та вимагає застосування різних методів, оскільки ця рослина має високу здатність до розмноження та виживання. Найефективніше поєднувати кілька способів.
Ось основні методи боротьби з амброзією:
Механічні методи
Ці методи ефективні на невеликих територіях (присадибних ділянках, клумбах).
Ручне видалення (виполювання): найкраще виривати молоді рослини амброзії з коренем, особливо після дощу. Важливо робити це до початку цвітіння, щоб запобігти утворенню та поширенню пилку. Використання рукавичок є обов’язковим.
Скошування: амброзію слід скошувати кілька разів за сезон. Найбільш ефективним є скошування на етапі бутонізації (до цвітіння). Якщо скосити рослину в період активного росту, вона може утворити ще більше пагонів. Рекомендовано скошувати траву якомога нижче, повторюючи процедуру кожні 2-3 тижні. Скошену рослинність необхідно утилізувати, щоб насіння не розсіялося.
Звичайне скошування амброзії не допомагає її позбутися – так вона тільки зміцнює кореневу систему і відростає знов.
Амброзію знищити механічно можна лише вирвавши з коренем. Найкраще починати ще у травні, коли рослина ще маленька і не може формувати квіти. Молоді рослини, що вирвані з коренем, практично не дають шансів на повторне виникнення кущів амброзії на цьому місці.
Хімічні методи
Ці методи застосовуються на великих площах, таких як поля, узбіччя доріг та пустирі.
Застосування гербіцидів: використовуються спеціальні гербіциди, які пригнічують ріст і розвиток амброзії. Для боротьби з амброзією застосовують як селективні (знищують лише бур’яни), так і неселективні (знищують всю рослинність) гербіциди. Важливо використовувати препарати, дозволені до застосування в Україні, та суворо дотримуватися інструкцій виробника.
Екологічні засоби: існують також екологічно безпечні засоби, наприклад, на основі бішофіту (водний хлорид магнію), які не містять агресивних хімікатів та є безпечними для людей, тварин і ґрунту.
Агротехнічні методи
Ці методи особливо актуальні для сільського господарства.
Дотримання сівозміни: чергування культур у сівозміні допомагає порушити життєвий цикл амброзії. Рекомендується висівати культури, що створюють густий травостій (наприклад, озимі або багаторічні трави), які пригнічують ріст амброзії.
Правильний обробіток ґрунту: своєчасна оранка, боронування та лущення стерні допомагають знищити сходи амброзії та запобігти її проростанню. Глибока оранка допомагає закопати насіння бур’яну на глибину, з якої воно не може прорости.
Висівання конкуруючих рослин: засівання ділянок багаторічними травами або сидератами (гірчиця, люцерна, конюшина) може ефективно витіснити амброзію. Ці рослини створюють щільний покрив, який не дає амброзії прорости та розвиватися.
Біологічні методи
Цей метод базується на використанні природних ворогів амброзії.
Використання комах: у деяких країнах для боротьби з амброзією використовують жука-листоїда Zygogramma suturalis, який харчується листям амброзії. Це один з найперспективніших методів, але він потребує ретельного вивчення та контролю, щоб не порушити екосистему.
Соціальна програма для боротьби з амброзією
Зважаючи на масштаб проблеми, держава має активно впроваджувати програми, які б стимулювали населення до боротьби з цією рослиною. Наприклад:
- Відкриття пунктів прийому знищеної амброзії.
- Організація оплачуваних робіт із залученням безробітних.
- Проведення навчальних кампаній, спрямованих на інформування громадян про шкоду амброзії.
Зараз, саме під час війни, коли багато людей втратили роботу – потрібно на державному рівні впроваджувати заохочувальні програми, які б стимулювали населення до боротьби з зазначеною рослиною, бо проблема має тенденцію лише до збільшення. На сьогодні вже потрібно відкривати пункти з прийому коріння амброзії на державному рівні, бо лише таким чином можна в подальшому регулювати збільшення площ її проростання.