Обмороження

Обмороження, або холодових травм, можна уникнути за допомогою правильної підготовки та необхідних теоретичних знань.

Важливо відрізняти обмороження від гіпотермії (загального переохолодження тіла), яке може виникнути як при мінусовій, так і при плюсовій температурі із високою вологістю.

Обмороження (холодова травма) – це локальне ураження тканин, викликане тривалим впливом низької температури на організм. Може призводити до утворення кристалів льоду всередині клітин та у міжклітинному просторі, порушення перфузії тканин з подальшою ішемією.

Пальці кінцівок, вуха та ніс – перше, що страждає від обмороження

Фактори, що спричинять обмороження: тісний одяг, гіподинамія (низька фізична активність), розлади кровообігу, крововтрата, різноманітні захворювання та травми.

Симптоми обмороження включають:

• відчуття холоду;
• втому;
• скутість рухів;
• апатію

Місцево можуть виникнути поколювання, блідість шкіри, порушення чутливості, а потім шкіра стає синюшно-фіолетовою. У запущених випадках може виникнути некроз уражених ділянок.

Етапи обмороження

Щоб краще розуміти тяжкість ураження, лікарі класифікують обмороження на чотири ступені:

• I ступінь: поверхневе ураження шкіри. З’являється почервоніння, набряк, поколювання або оніміння. Згодом може виникнути незначне лущення.
• II ступінь: ураження доходить до більш глибоких шарів шкіри. Характерні пухирі з прозорою або жовтуватою рідиною.
• III ступінь: ураження всієї товщі шкіри. Виникає некроз тканин, шкіра стає темно-синьою або чорною. Ушкоджені ділянки втрачають чутливість.
• IV ступінь: найважчий ступінь, коли уражуються не лише шкіра, а й м’язи, сухожилля, кістки. Це може призводити до гангрени та втрати кінцівки.

Ускладнення обморожень

Без своєчасного лікування обмороження можуть призводити до таких ускладнень:

• інфекції (піодермії, абсцеси, сепсис);
• утворення трофічних виразок;
• гангрена та ампутація;
• порушення кровообігу та хронічний больовий синдром;
• тривала втрата чутливості у постраждалих ділянках.

Профілактика обморожень у надзвичайних умовах

Профілактика – ключ до уникнення важких наслідків обморожень, особливо в екстремальних погодних умовах.

• Правильний вибір взуття та одягу: використовуйте термобілизну, водонепроникний одяг із мембранних тканин, а також утеплені рукавички й шкарпетки.
• Тепловий захист: під час тривалого перебування на морозі створіть бар’єри між шкірою та холодом, використовуючи флісові або вовняні речі.
• Контроль зневоднення та харчування: забезпечте регулярне споживання води та калорійної їжі, щоб підтримувати енергетичний баланс організму.
• Уникнення алкоголю: алкоголь створює ілюзію тепла, але насправді він розширює судини, що призводить до швидшої втрати тепла.

Перша допомога при обмороженні

У разі обмороження важливо діяти швидко, але обережно:

1. Захистіть уражену ділянку: використовуйте теплий одяг, ковдри або термоізоляційні матеріали.
2. Забезпечте активне зігрівання: якщо це можливо, використовуйте теплу воду (40–42 °C).
3. Підтримуйте загальну температуру тіла: накрийте постраждалого ковдрою та забезпечте гарячі напої (без алкоголю).
4. Уникайте прямого нагріву: не використовуйте гарячі пляшки, обігрівачі чи вогонь для зігрівання уражених ділянок, щоб уникнути термічних травм.
5. Транспортування до лікарні: навіть якщо обмороження здається незначним, необхідно звернутися до лікаря для оцінки та лікування.

Лікування обморожень

Лікування залежить від ступеня ураження:

• I та II ступені: застосовують мазі для відновлення тканин (наприклад, пантенол), антисептичні обробки та протизапальні засоби.
• III та IV ступені: може знадобитися хірургічне втручання для видалення некротизованих тканин. У разі інфікування призначають антибіотики.
• Фізіотерапія та реабілітація: після обмороження важливо відновити кровообіг та чутливість, використовуючи масаж, фізіотерапію та спеціальні вправи.

Підтримка у постраждалих

Психологічна підтримка також важлива, оскільки наслідки обмороження можуть мати вплив на емоційний стан постраждалого. Залучення психологів та реабілітаційних програм допомагає людині повернутися до нормального життя.

Щоб уникнути обмороження у польових умовах, важливо:

• використовувати якісне зимове НЕ ТІСНЕ (бажано мембранне) взуття;
• підтримувати гігієну ніг;
• своєчасно виконувати заміну теплих шкарпеток;
• використовувати теплі устілки у взутті;
• носити теплі рукавиці;
• користуватися хімічними грілками для рук і ніг (при умові запобігання утворенню конденсату, за рахунок використання мембран Gore-Tex тощо);
• використовувати багатошаровий зимовий одяг;
• використовувати окопні свічки;
• здійснювати регулярні руханки для зігрівання тіла;
• уникати вживання алкоголю.

Обговорені заходи також корисні при гіпотермії, яка може супроводжувати обмороження. 

Треба негайно припинити дію холоду, замінити мокрий одяг, забезпечити теплі напої, використовувати термоковдри та здійснювати активне зігрівання

Зігрівання обмороженої ділянки повинно бути поступовим. Дуже важливим є уникнення можливості повторного заморожування ураженої ділянки, яке може призвести до більшого пошкодження тканин. В умовах, де повторне замороження вже не загрожує, доцільно здійснювати швидке зігрівання у воді температурою 40–42 °C протягом 15–30 хвилин. Розтирати травмовані холодом кінцівки заборонено для уникнення травматизації шкіри та лопання пухирів. Процес зігрівання може бути болісним, тому незначне знеболення може бути необхідним.

---

Обмороження – це серйозна небезпека, особливо для людей, які перебувають у складних погодних умовах або в умовах війни. Знання про профілактику, першу допомогу та лікування дозволяють мінімізувати ризики та врятувати життя. Важливо пам’ятати: кожна хвилина зволікання може мати серйозні наслідки. Тому будьте обережними та підготовленими до дій у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Важливо якнайшвидше транспортувати постраждалого до лікувального закладу для подальшої медикаментозної терапії та за необхідності висічення ушкоджених тканин.