В останні роки світ став свідком однієї з наймасштабніших геополітичних трагедій нашого часу – війни, розв’язаної росією проти України. Ця агресія зруйнувала тисячі життів, знищила міста та села, і, найголовніше, змінила долю мільйонів українців. Серед найуразливіших жертв цього конфлікту – жінки, які були змушені покинути свої домівки в пошуках безпеки для себе та своїх дітей. Їхні історії – це розповіді про втрати, біль, але водночас про силу, мужність і здатність відроджуватися навіть у найтяжчих обставинах.

Родичам тих воїнів, що зникли безвісти, не потрібно підіймати ґвалт у соціальних мережах. Можна зрозуміти їх відчай, можна зрозуміти неможливість бездіяльності у такій ситуації, але слід діяти так, щоб передусім не нашкодити. Не треба зазначати інформацію стосовно роти зниклого, батальйону, посаду та рід військ. Таку інформацію завжди моніторять спецслужби збоку ворога. І таким чином, все що намагається приховати військовий у статусі “зниклий безвісти” перебуваючи можливому полоні, може бути оприлюдненим його близькими та родичами.