Розлад дефіциту уваги та гіперактивності (Attention-Deficit / Hyperactivity Disorder) у дорослих почали діагностувати у 2013 році, після того як були оновлені діагностичні критерії (DSM-5), що спростило діагностику РДУГ у дорослих. Раніше вважалося, що РДУГ та аутизм стосуються лише дітей. Важливо зазначити, що РДУГ — це є особливість функціонування мозку.
РДУГ — це не хвороба. Може бути трьох видів: тип неуважний, тип гіперактивний і змішаний тип.
Що таке РДУГ і чому про нього стільки говорять?
Зараз насправді багато пацієнтів у терапії, які мають РДУГ. Зазвичай це неймовірно талановиті люди. Коли людина каже: «Знаєте, а я не знаю, чим я хочу займатися по життю. Я хочу віднайти сенс життя. Я не знаю, що мені подобається». Так от людина, яка має РДУГ, не має цієї проблеми. Чому? Тому що, якщо їй щось подобається, вона йде туди з головою. Ці люди неймовірно талановиті фахівці і спеціалісти, тому що ця робота їм подобається. Але в інших сферах спостерігається дефіцит їхньої уваги, за рахунок сфокусованості на одній задачі.
Кожен розлад має певні ступені тяжкості: легкий, помірний, тяжкий. Якщо ми говоримо, наприклад, про легку ступінь тяжкості, то РДУГ взагалі не лікується. Тобто навіть не призначаються медикаменти. Людина можете звернутися до психолога, психотерапевта. Метод когнітивно-поведінкової терапії дає дуже гарні інструменти, навички, за допомогою яких людина вчиться самоконтролю. Але бувають випадки, коли дійсно симптоми неуважності, гіперактивності є настільки виражені, що вони завдають значного дистресу. І тоді призначаються препарати. Зокрема, це є психостимулятори, які допомагають зменшити прояв інтенсивності. Але якщо дати відповідь, чи можливо вилікувати РДУГ раз і назавжди, — ні. РДУГ — це є особливість функціонування мозку.
РДУГ у дорослих
Якщо є людина з РДУГ в родині, як їй допомогти? Тут важливо сказати, якщо це дійсно є РДУГ. Чому? Тому що РДУГ — це симптоми, які мали бути ще в дитинстві, до 12 років. Тому що, якщо брати окремо неуважність, це може бути проявом і депресії, і тривожного розладу. Якщо брати окремо гіперактивність людини — якщо людина мала в дитинстві, до 12 років, проблеми з навчанням в школі, вона була неуважною, вона була гіперактивною, не могла сидіти на одному місці, смикала постійно ногою, їй було складно зав’язувати шнурівки, було складно дотримуватись організованості, вчителі, батьки це помічали, бо під час психіатричної діагностики, окрім клінічного інтерв’ю, збору анамнезу, окрім опитувальників, також долучаються діагностичні опитувальники, анамнестичні дані, що відбираються у батьків, якщо є така можливість. Або у партнера. Дуже важливо не один симптом брати до уваги, тому що один симптом — це не є розлад. Важливо бачити загальну картинку, а не один пазл.
Якщо дійсно в людини є діагностований РДУГ і це певним чином впливає на стосунки, де людина є імпульсивною, вступає у конфлікт, і це впливає на її життя. Вона не може фокусуватися на одній справі. Вона пообіцяла щось зробити, почала, кинула, взялася за інше.Це все ознаки. Люди, які постійно скріншотять щось в телефоні, щоб не забути, — це теж, до речі, прояв РДУГ. Безкінечна кількість оцих от скріншотів, про які ви потім і забуваєте. Треба до психолога.
Люди, які мають РДУГ, беруть велику кількість проєктів, курсів, навчань і в результаті нічого не завершують.
Є дуже гарна книга: «РДУГ: перезавантаження». У ній увага фокусується на перевагах, які мають люди з РДУГ, але при цьому і на труднощах, з чим може людина зіштовхнутися.
Діагностика та лікування
Тут важливо сказати, якщо це легкий ступінь, тут може бути достатньо психолога, психотерапії. При помірному може бути достатньо інтенсивної психотерапії. При важкому ступені — виключно медикаменти плюс психотерапія. Тобто, першочерговий крок, якщо ви помітили, що у віці до 12 років ви теж були неуважні, тобто не зараз, у 35, у вас з’явилися ці симптоми, бо якщо це неуважність, наприклад, агресивність, імпульсивність, — це може бути десяток інших станів, які потрібно діагностувати. Якщо ці проблеми у вас були в дитинстві: «Я скільки себе пам’ятаю, я ніколи ту книгу не могла до кінця дочитати. Я завжди переключалася». Так, тоді перший крок — це похід до лікаря-психіатра, який діагностує РДУГ у дорослих.
І коли психіатр проведе діагностику, він, зокрема, визначить ступінь тяжкості, вкаже, який це РДУГ, за яким типом, і в залежності від цього ви будете мати план дій. Або це є психотерапія, але доказова психотерапія. Тут теж зверніть на це увагу, так, що це має бути доказовий протокольний метод. У чому є відмінність? Тому що доказова психотерапія має лікувальний ефект. Тобто, це є та психотерапія, яка внесена в міжнародні протоколи лікування FDA, NICE. Це не просто піти до психолога поговорити. Це протоколи, де на кожній сесії ви з терапевтом проговорюєте те, як працювати з поведінкою, як працювати з емоціями, як працювати з думками. Тобто вам терапевт дає навички, стратегії і вчить вас самостійно бути собі психотерапевтом. Тому що навіть коли призначаються медикаменти, вони призначаються на певний проміжок часу. Медикаменти не можуть дати людині навички. Тобто тут має бути психотерапія.
Гарна новина полягає в тому, що на сьогоднішній день в Україні психотерапевтична допомога зросла. Дуже багато є фахівців, які працюють, надають якісну терапевтичну допомогу, вона є доступна, бо раніше взагалі про це ми не говорили, так, і в цьому були певні проблеми. Ось тому психотерапія є обов’язково незамінною.