У світі спостерігається близько 280 мільйонів людей, які хворіють або хворіли на депресію. В Україні депресія є найбільш поширеною проблемою серед психічних розладів. Українці страждають депресією значно частіше, аніж жителі країн Європейського Союзу.
Сутність та прояви депресії
Депресія дуже сильно “молодіє”. Якщо раніше її діагностували переважно у віці від 19 до 45 років, то зараз вже підлітки, тобто від 12 років, можуть увійти в депресію. Це хвороба, яка розширюється, масштабується і молодіє.
Депресія — це психічне захворювання. Це не просто втрата настрою чи апетиту, це офіційний діагноз, зафіксований у міжнародній класифікації хвороб. Потребує лікування.
Який взагалі механізм? Чому це є хворобою? На молекулярному рівні є захворювання нейромедіаторів, ті, які захоплюють серотонін, а також дофамін — те, що по-іншому називається гормонами щастя. І от слабка передача: нейромедіатори передають серотонін і дофамін, або не передають взагалі, і в результаті чого знижується настрій та концентрація уваги, підвищується самокритика. Також змінюється сон, тому що іде зміна фаз короткого і швидкого сну, порушення сну. Зміна апетиту, не погіршення, а саме зміна, бо може бути і збільшення. Також може спостерігатися не зовсім типові прояви серед тих людей, які страждають на депресію — це злість або роздратування.
Часто злість та роздратування йде на самого себе, тому що самокритика, самороздратування на себе, такий ментальний селфхарм, самозвинувачування є найбільш розповсюдженою або найбільш кричущою проблемою у дослідників депресії.
Гарно показано, написано і знято в безсмертній повісті Чака Поланіка і потім у фільмі “Бійцівський клуб”, як виглядає депресія. Головний герой страждає від безсоння, йому не подобається нічого, при тому що він умовно успішний: у нього є робота, він отримує зарплату. Але він раз по разу робить якусь механічну роботу, купує якісь модні речі, він змінює свої поїздки, кудись літає. Торкається тема одноразовості: у нього одноразові склянки, одноразове мило в готелі, і сам він себе відчуває одноразовим. Одноразовий цукор, одноразові вершки, одноразовий кубик масла. “Люди, з якими я знайомився в літаку, були одноразовими друзями”. І от все в сірих тонах знято, такий нуар, і там показуються інші люди із депресією. Марла, яка невідомо, чи вигаданий персонаж, чи дійсний, але вона також страждає на депресію. Постійна почерговість дій без будь-якого задоволення, а головне – сенсу життя, і призводить людину до жахливих вчинків. Найгірший вихід із депресії — це самогубство.
Симптоми та діагностика
Існує стереотип, що людина в депресії виглядає дуже сильно засмученою. Про це навіть написала дружина Честера Беннінгтона, соліста гурту Linkin Park, який покінчив життя самогубством. Він був не найвеселішою людиною на світі, але за день до самогубства він прекрасно проводив час зі своїми дітьми, з дружиною і виглядав абсолютно нормальним. Виглядав, і після цього він покінчив життя самогубством. Прекрасний актор Робін Вільямс, до того, як стати актором, взагалі був стендап-коміком. Людина, яка грала глибокі ролі, був коміком, і він не здавався людиною, яка покінчить життя самогубством. Люди в депресії не виглядають засмученими, вони можуть носити соціальну маску. Так яке ж обличчя у депресії? — різне абсолютно, і неможливо визначити по зовнішньому вигляду, як виглядає депресія. Саме тому її так складно діагностувати. Дуже складно зробити самодіагностику депресії, тому що може бути погана погода, вас звільнили з роботи, ви не поїли чи переїли, посварилися з родичами на Великдень, бо вони питали: “Коли ти вже народиш?”. І от все, настрій поганий. Але визирнуло Сонечко, ви влаштувалися на роботу чи вас запросили на якийсь підробіток, ви нарешті поїли або зрозуміли, що Великдень можна проводити в колі друзів, а не обов’язково з родичами, і все стало краще. З депресією так не працює. Більше двох тижнів має бути пригнічений настрій, має бути дуже багато симптомів разом, щоб їх зібрати. І найгірше те, що людина, яка знаходиться у депресії, сама себе звинувачує. При цьому навіть думки немає сходити до психотерапевта чи психіатра на діагностику. Люди в депресії звертаються за допомогою в середньому через 10 років психічного захворювання, для того аби попросити допомоги.
Депресія може викликати головний біль. Чому? Це великий дисбаланс між серотоніном, дофаміном і кількістю кортизолу. Кортизол — це так званий гормон стресу. І от коли йде дисбаланс, виникає головний біль, здатний перерости у мігрені. У більшості випадків головний біль лікують знеболюючими, які взагалі не допомагають. І необхідно йти знову ж таки до фахівця для того, щоб зробити широко осяжну діагностику. Будь ласка, не ігноруйте біль, але й не зловживайте знеболюючими.
Основні симптоми депресії: безнадія, самокритика або самокопання, зниження настрою більш ніж на два тижні, порушення сну, розлад сну, порушення апетиту, втрата пам’яті (короткочасної втрати пам’яті або втрата довготривалої пам’яті), дратівливість (не від чогось, не від того, що вас хтось дратує, ви себе дратуєте), нав’язливі думки про те, що ви недосконалий, самокопання в собі, непереборне відчуття провини. Якщо хоча б половина із цього списку у вас є, це не означає, що у вас є депресія. Це означає, що є величезне прохання, аби ви сходили до психіатра на діагностику.
Неочевидний симптом для депресії — це румінація (rumination), або задумливість. У чому вона проявляється? Вона проявляється в тому, що для того щоб щось виконати, якусь діяльність або перебороти свої сумніви, ми входимо у роздуми та аналітику. Ми так глибоко занурюємося в свої думки, що можемо просто щось не виконати. Наприклад, ви попросили баристу зробити каву і сказали: “Зробіть мені, будь ласка, латучино”. Тобто зробили помилку у фразі між лате і капучино, сказали “латучино”. Бариста все зрозумів, зробив правильно. Ви берете цю каву і десь від двох годин до двох днів задумуєтесь: наскільки ви жахливі, як треба було сказати правильно, як вийти з цієї ситуації. Ви настільки глибоко в думках, що ви не можете працювати, входити в стосунки. У чому суть цього симптому? Ви не можете сфокусуватися на потрібних задачах. Наприклад, робота, або заплатити податки, сказати коханій, що вона прекрасна. Ви в тих думках, які взагалі не мають ніякого значення для вашого життя. Ви витрачаєте енергію на непотрібні речі, і ви стаєте виснаженими, у вас падає ефективність праці.
Причини та вплив депресії
Ще один факт про депресію — зв’язок з кольором. Люди, які хворіють на депресію, сприймають кольори менш контрастно. Тобто фраза стосовно того, що депресія — це про сірість навкруги, це не фігура мовлення, це дійсно так. І це довели науковці з Університету Фрайбурга, що в Німеччині, у 2012 році, які провели дослідження спеціальним апаратом, коли випробовували, як бачать ті люди, які хворіють на депресію. І це дійсно так. Тобто, якщо у вас депресія, ви менш контрастно все бачите. Ті люди, які вилікувались від неї (а це абсолютно можливо), бачать світ набагато яскравішим.
Аналітики і вчені вважають, що до 2030 року депресія буде на другому місці серед причин по втраті економіки. З чим це пов’язано? Депресія дуже сильно впливає на когнітив – увагу і концентрацію. І особливо це стосується високих технологій, мається на увазі IT-спеціалістів, тому що це група ризику. Коли ти не маєш концентрації, недостатня увага, відповідно відсутня змога якісного виконання робити.
Чи грає роль генетика? Так, грає. Якщо ваші батьки пережили депресію, вірогідність до депресії у вас в два, в три рази більша. Але гена депресії не існує. Він не передається, є тільки вірогідність. І ще кажуть, що депресія — це хвороба творчих людей. Насправді якихось досліджень не було, і тільки той факт, що деякі творчі люди переживали цю хворобу: такі люди, як Бах, Мунк, Ван Гог.
Депресія впливає не тільки на ту людину, яка перебуває у цьому стані, вона впливає також на оточення. Наприклад, дуже важко бути у стосунках з людиною, у якої депресія: дуже мало проявів емоцій, але при тому вона може злитися і дратуватися. Максимально знижена емпатія. Таке враження, що людина не здатна цінувати гарного відношення до себе. Або таке враження, що вона ображена на щось. І треба мати дуже багато сили, енергії і усвідомлення того, що ця людина потребує дуже довгої підтримки і, можливо, не буде ніякого зворотнього зв’язку, такого, як ви звикли: подяка, ласка, підтримка.
Депресія має великий вплив на соціум, і навпаки, соціум має вплив на депресію. Щодо України, можна стверджувати, що депресія дуже часто знецінюється: “Що ти мені розказуєш про депресію? Ти просто лінивий, ти не хочеш нічого робити, підійми свою дупцю, і просто треба більше працювати. От і все”. Знецінення депресії не веде до лікування та до покращення. Вона тільки загострює проблему, і ця людина абстрагується від соціуму і стає одинокою. Не в плані стосунків, а в плані відчуття. Одинокість — це не тоді, коли в тебе нікого нема, одинокість — це коли тебе нема у себе самого.
Чому виникає депресія?
Вчені досі достеменно не дослідили причини виникнення депресії, але є деякі факти, які от не можна не брати до уваги. Перше — генетика. Ті, у кого була депресія, у їхніх наступних поколіннях є вірогідність набагато легше отримати цей стан також. Друге — середовище, де ви проживаєте. Якщо все навколо має небезпеку або має надзвичайно високу інтенсивність, пов’язану з великими страхами і ризиками, там може бути депресія. Саме тому і статистика: Україна на першому місці — війна; Сполучені Штати — там, де надзвичайно великий культ роботи, не сім’ї, а саме роботи. І від цього все йде. Тобто ти переїжджаєш зі штату в штат не тому, що там краще, а тому, що там більш цікава посада. Третя — це твій фізичний і психологічний стан. Тобто якщо людина виснажена, вона не відпочиває, вона не піклується про себе, вона не спить стільки, скільки необхідно спати для здорової людини, у неї порушений режим харчування, а також відбувається збій: робота-відпочинок, час для себе. Вірогідність настання депресії значно збільшується. Депресія — це хвороба для тих людей, які працюють творчо або інтелектуально. Це взагалі не виключає, що людина, яка працює фізичною роботою, не схильна до депресії, але ризик менший. Дуже сильно впливає зміна умов проживання, особливо термінова, негайна зміна через ті фактори, які називаються зовнішніми, тобто не через ваше бажання, а через вимушені обставини. Наприклад, у Чехії проводили дослідження стосовно біженців з України, і там виявили близько 50% наших переселенців із депресією. Інформація на рахунок 50% близька до реальності, що логічно, тому що змінилося все: режим, графік, харчування, сон, піклування про себе, і дуже далеко від тих місць, до яких ти звик через вимушені обставини.
Лікування та профілактика депресії
Спочатку про міфи: “Достатньо просто виспатись, і все, вона проходить”. Недостатньо. Сон — це одна із складових лікування, але не все лікування. Міф про жіночу депресію: “Та в тебе просто мужика нема нормального, тобі треба гарний секс і все пройде”. Під час депресії йде зниження лібідо, тому не сильно то й хочеться. А секс без бажання — це взагалі насильство. “Депресія — вигадка маркетологів для того, щоб продати більше антидепресантів”. Ну, якби це так і було, то депресія приходила б сама. А насправді ні. До речі, про “проходила сама” — міф. Насправді може пройти сама, це означає без втручання лікарів, але все одно має бути зміна чогось: зміна графіку життя, зміна харчування, більше відпочинку, більше соціальних зв’язків, більш якісні зміни. Тобто все одно депресія сама не проходить, необхідне лікування по протоколу. Ну, і самий головний міф, що депресія проходить через вживання алкоголю: “Тобі треба просто нормально випити”. Алкоголь, як і, до речі, наркотичні речовини, не лікують депресію. Так, дійсно, під час прийому алкоголю може дуже сильно і різко піднятися серотонін, але дуже різко він падає на нижчий рівень, ніж було до того. Алкоголь взагалі нічого не лікує.
А що ж все-таки лікує депресію? Лікує депресію лікар, і лікування йде комплексне. Що необхідно для лікування депресії? Перше — це діагностика. Будь ласка, не займайтесь самодіагностикою! Друге: лікування йде визначеним лікарем чином — це призначення психотерапії, індивідуальної або групової, а може ще буде індивідуальна терапія в комплексі із груповою терапією, і прийом медикаментозних препаратів. Ми не будемо казати “антидепресантів”, бо це можуть бути різні препарати, це можуть бути і вітаміни, і транквілізатори, але, як правило, це антидепресанти. В любому випадку це медикаментозні призначення. Але це довготривале лікування, що не має миттєвої дії. Після того, як вам призначили антидепресанти, можуть бути контрольні сесії із психіатром для того, аби визначити, чи підходять вони вам, чи треба призначити інші. Тобто це довгий процес, який потребує налаштування. Будьте готові до цього, бо не всім підходять одні і ті самі антидепресанти. А також є таке поняття, як синдром відміни. Не можна просто взяти та відмовитись від антидепресантів і не приймати, бо наслідки будуть набагато гірші. Їх треба зупиняти тільки тоді, коли лікар про це скаже. І найголовніше: якщо ви приймаєте антидепресанти чи будь-які медикаментозні препарати після призначення лікаря і вам стало краще, це ні в якому разі не означає, що їх треба відразу кинути, бо вже і так все стало добре. Курс, прописаний психіатром або психотерапевтом із медичною освітою має пройти повністю без зупинки, тому що це є налаштування вашої центральної нервової системи. Навіть якщо вам стало краще, якщо вам стало гірше, зверніться до свого психіатра і скажіть йому про це, будь ласка, не робіть це самостійно, тільки під наглядом лікаря.
Якщо у вас була депресія і ви з неї вийшли, ви правильно лікувалися, після цього було би добре, аби ви все одно приходили на контрольні сесії у психотерапевта два рази на рік: весною, осінню. На рахунок профілактики, враховуючи, що її дуже важко діагностувати, рекомендованою є терапія. Ідіть до свого психотерапевта до того, як у вас будуть розвинуті будь-які депресивні розлади. У вас буде людина, яка вас буде слухати, яка буде задавати вам уточнюючи запитання, якій ви можете говорити все, що вас турбує відкрито, бо там анонімність, підтримка. А головне — зцілення. Найкраща профілактика — це турбота і прояв любові до самого себе, наскільки це може бути, у трьох вимірах: фізичному, психологічному і соціальному. Займіться хоча би одним із цих, і ви побачите, наскільки чудово жити без депресії.
Щоб вийти з депресії, ви маєте знаходити те, що подобається саме вам. Якщо подобаються подорожі, а зараз немає можливості це робити у далекі країни, інші континенти – подорожуйте Україною, бо в нас також є безліч місць, де ви ще не бували. Ви повинні почати робити себе щасливішими за рахунок простих речей. От що ви можете зараз зробити із того, що вам подобається? Покидати камінці у воду? Подивитися, як капає вода? Тобто те, що точно знаходиться “у зоні зору”, не більше. Почати треба з цього.
За основу потрібно брати не нав’язане, а те що дійсно приносить задоволення саме вам. “Мені подобається, коли я сиджу за кермом крутого Мерседеса”. Це все оцінка, розумієте? Немає крутого Мерседеса – цей крутий Mercedes вам нав’язали, є засіб пересування. Знаходьте та пробуйте те, що вам подобається, без оцінки. Це дуже важливий момент: без оцінки і результату. Ви можете добре шити, або гарно співати, тощо – це чудово. Розвивайте ці вміння. Тоді ви будете самодостатніми, і тоді вихід з депресії буде простішим. Не треба буде на це витрачати роки.