Сон є життєво необхідним для нашого мозку та організму в цілому. Він дозволяє стабілізувати всі системи обрахунку реальності та допомагає нам навчатися, щоб на ранок після сну ми мали збалансований стан для нового дня. Також сон допомагає іншим механізмам нашого організму відпочити та перемкнутися.
Сон має дві фази, поміж якими є проміжні місця. І в процесі сну мозок перетікає від однієї активності до іншої. Гормональна система допомагає розуміти мозку, в якій стадії сну знаходиться організм. І можна сміло сказати, що всі процеси сну відбуваються, наче це великий оркестр, де кожен процес — інструмент. І коли всі системи працюють в балансі та не виходять за кордони своїх можливостей, цей оркестр працює чудово, щоб дати нам на ранок щось цікаве.
Біологічні основи сну та причини безсоння
Сон також активує глімфатичну систему. Простими словами, це прибирання від продуктів метаболізму, які накопичились в мозку вдень. Тут у паравентрикулярних каналах відтік токсинів працює як нічний прибиральник. Без цього прибирання накопичене сміття може призвести до зниження концентрації, погіршення пам’яті в день, коли ми вже будемо при свідомості. Також дуже важливим є наш внутрішній годинник, циркадний ритм, який живе в суперхіазматичному ядрі гіпоталамуса (СЦН). Щоранку промінь сонця потрапляє на сітківку ока і заводить цей годинник, задаючи тон усьому організму. Наприклад, якщо Ви виходите на прогулянку одразу після пробудження, ваш СЦН отримує чіткий сигнал: день. І впродовж дня Ви відчуваєте бадьорість. А коли ввечері Ви довго перебуваєте під екраном смартфона або яскравою лампою, ваш годинник отримує суперечливу інформацію. У цьому випадку шишкоподібна залоза відкладає викид мелатоніну, і Ви засинаєте значно пізніше, ніж планували. Паралельно з цим у мозку накопичується аденозин, який відчувається як поступова втома. Інформація з різних ділянок мозку надходить уповільнено. Після 16–18 годин без сну концентрація аденозину може подвоїтись, що змушує ваші очі мимовільно закриватися, а думки зникати. Як тільки Ви лягаєте спати, аденозин починає розщеплюватися, і глибокий сон стає ремонтом вашої нейронної мережі. Я думаю, що цього достатньо, щоб зрозуміти важливість та основні принципи його роботи, які по своїй суті біологічні та мають чітке фізіологічне місце у нашому з вами організмі.
Вплив безсоння на мозок та організм
Якщо зробити висновки, то сон — це життєво важливий стан нашого організму. Якщо його не буде, людина помре. Якщо його буде хронічно мало, людина може отримати великі супутні проблеми. Одна із сучасних проблем людства — це безсоння у різних градаціях, тобто від помірного безсоння до критичного хронічного, коли людина може поспати від сили дві години, і ці дві години — не глибокий та неміцний сон. Безсоння за своїм змістом — це порушення нормальної здатності людини легко засинати, підтримувати сон достатньої тривалості та прокидатися свіжим і бадьорим на ранок. Простими словами, безсоння — це коли організм і мозок не можуть повноцінно провести всі необхідні нічні операції, які описані вище. Це порушення може бути різним. Ви можете довго лежати без сну, часто прокидатися серед ночі, або прокидатися значно раніше, ніж хотіли б цього, чи спати не глибоко і поверхнево, при цьому на ранок відчувати себе ще більш втомленим, ніж увечері.
Що ж насправді відбувається всередині нашого мозку, коли ми не можемо заснути? По-перше циркадний годинник, який задає ритм для всіх біологічних процесів, що відбуваються у нас в організмі. Уявіть його як диригента великого оркестру. Якщо він раптом починає працювати неправильно, музиканти, тобто різні нейронні системи і процеси, починають збиватися, грати не в той час, не в той ритм. І тому утворюється хаос. Коли наш внутрішній годинник збивається через неправильне освітлення, змінені графіки роботи чи надмірний стрес-тривогу, Ви можете опинитись у ситуації, коли мелатонін, гормон сну, не починає вироблятися вчасно. Тому часто безсоння починається з того, що Ви лежите в ліжку, крутитесь, дивитесь в стелю і не можете вимкнути свій мозок, свої думки. В цей момент ваша прифронтальна кора — частина мозку, що відповідає за аналітичне мислення, планування та контроль емоцій, — залишається активною. У нормальному стані, коли Ви засинаєте, активність прифронтальної кори знижується, але при безсонні ця частина мозку залишається активною значно довше, і Ви не можете перестати обдумувати події дня або навіть починаєте перебирати минулі помилки і плани на завтра. Різні мрії, переживання, спогади та розчарування.
Поряд з цим гіперактивною стає мигдалина та лімбічна система, яка відповідає за страх та тривогу. Якщо Ви хоч раз лежали вночі і думали про те, що завтра складний день, або переживали через минулі помилки, відчували великий страх, знайте, це ваша мигдалина сигналізує прифронтальній корі, що зараз щось не так. У нормальному режимі роботи мозку ці центри поступово стихають під впливом гальмівних нейротрансмітерів, наприклад, ГАМК (гама-аміномасляної кислоти). Але у випадку безсоння цей процес порушується. І тому ми починаємо думати про все на світі, особливо про те, що нас дуже хвилює. Простий приклад. Уявіть, що ваш мозок — це ціле місто, де є різні райони: прифронтальна кора, мигдалина, гіпокамп. Нормальний сон — це коли ввечері у місті поступово вмикають світло, люди розходяться по домівках і настає тиша. Але коли у Вас безсоння, місто продовжує жити бурхливим нічним життям. У центрі миготять рекламні вивіски, на дорогах затори, люди сперечаються. І вся ця метушня просто не дозволяє Вам спокійно заснути.
Ще одна важлива складова нейробіології безсоння — порушення балансу нейротрансмітерів, нейромедіаторів. Як я вже казав, аденозин накопичується протягом дня і дає сигнал мозку, що час відпочивати. Але якщо людина постійно п’є багато кави або енергетиків, кофеїн блокує рецептори аденозину і не дозволяє нам повноцінно відчути втому. Це схоже на ситуацію, коли в автомобілі паливний датчик зламаний і він завжди показує повний бак бензину, хоча насправді його там вже давно-давно майже нема. Зараз Ви прослухали інформацію про ситуативне безсоння, але є інший, небезпечніший тип безсоння — хронічний. Оскільки глімфатична система, наш нічний прибиральник для мозку, який ми згадували вище, не встигає якісно його очистити через хронічний вплив безсоння. Через це продукти метаболізму накопичуються, порушується нормальна робота нейронів та нейронної мережі, що поступово призводить до серйозних наслідків: погіршення пам’яті, втрата концентрації, розсіяна увага, зниження імунітету і навіть збільшення ризику нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера. І так, великі проблеми зі сном в майбутньому можуть вилитися у великі проблеми із мозком та організмом в цілому. Це потрібно знати та пам’ятати.
Вплив безсоння на режими роботи мозку та когнітивні функції
Коли ми не спимо, наш мозок працює переважно у двох основних режимах. Це режим мережі пасивного режиму роботи мозку Default Mode Network (DMN) та режим цільової активності або мережі позитивної задачі (TPN). Давайте простими словами розберемось, що це за режими, як вони працюють та як на них впливає безсоння. Перший режим DMN — мережа пасивного режиму роботи мозку — активується, коли ми не виконуємо ніяких конкретних завдань, а просто думаємо, мріємо, фантазуємо, згадуємо минуле або плануємо майбутнє. Наприклад, це відбувається тоді, коли ми дивимось у вікно транспорту і дозволяємо думкам вільно блукати розумом. У цей час активно працює низка частин мозку, зокрема медіальна прифронтальна кора, задня поясна кора і частково гіпокамп. Ділянки, які відповідають за особисті спогади, самоусвідомлення та внутрішній діалог. Другий режим TPN — мережа позитивної задачі — активується у протилежному стані, коли ми зосереджено виконуємо конкретні завдання, працюємо над документами, вирішуємо математичну задачу чи намагаємось знайти дорогу в незнайомому місці, коли ми пробуємо сфокусувати свою увагу на конкретному завданні, яке потрібно вирішити тут, зараз або потім. У здоровому мозку ці дві мережі (DMN та TPN) працюють у балансі, змінюючи одна одну залежно від ситуації та контексту. Звісно, коли ми починаємо розв’язувати якесь завдання, TPN вмикається, а DMN вимикається. І навпаки, коли ми відпочиваємо чи занурюємось у внутрішній світ думок, активується DMN, а TPN стає менш активною.
Проте коли в нас виникає безсоння, а особливо коли воно переходить у хронічну форму, цей тонкий баланс починає порушуватися. При безсонні DMN стає надмірно активною. І це означає, що коли ми намагаємось заснути, наш мозок ніби не може вимкнути режим безперервних роздумів, спогадів, тривог і планування. Ми лягаємо спати, але замість сну нас охоплюють нав’язливі думки. У цей час режим TPN, який зазвичай допомагає нам чітко і ефективно розв’язувати конкретні завдання, стає слабшим через хронічну втому, викликану постійним браком якісного сну. Активність у зонах мозку, відповідальних за увагу і оперативну пам’ять, знижується. Ми можемо помітити, що навіть прості задачі починають даватися важко. Ми робимо більше помилок, важче концентруємось, гірше засвоюємо інформацію, особливо нову. Цей стан схожий на туман в голові. Коли, наприклад, людина після поганої ночі не може знайти потрібні слова, забуває, куди поклала ключі або не може пригадати номер телефону, який знає багато років. Нейробіологічно це пояснюється тим, що через брак сну зменшується зв’язок між нейронами в ключових областях мозку. В умовах хронічного безсоння прифронтальна кора, відповідальна за когнітивний контроль, починає буквально відключатися, тоді як емоційні центри мозку, такі як мигдалина, стають гіперактивними. У результаті людина стає більш дратівливою, тривожною. Їй важко перемикатися між задачами. Це як комп’ютер, що починає зависати через надмірне навантаження. Нейронні мережі просто не можуть працювати належним чином.
Хронічне безсоння негативно впливає і на нейропластичність мозку — його здатність створювати нові нейронні зв’язки та навчатися. Коли ми спимо нормально, під час глибокого сну, мозок активно зміцнює важливі нейронні зв’язки, які ми створили впродовж дня. Але коли сон порушений, цей процес закріплення знань просто не відбувається ефективно. Саме тому людям із хронічним безсонням значно складніше засвоювати нові навички, запам’ятовувати інформацію або адаптовуватись до нових умов роботи чи навчання. Безсоння руйнує базовий баланс двох основних нейронних мереж, які керують нашим мисленням, пам’яттю та емоціями. Якщо ситуативне безсоння є просто короткостроковою незручністю, тобто Ви десь були, погуляли, погано поспали, але потім все наладилось, то хронічне безсоння може перерости в серйозну проблему, яка буде впливати на безліч процесів у нашому організмі та житті загалом. Існує гарний приклад, який чудово демонструє вплив безсоння на організм. Це робота з нічними змінами. Люди, які змушені постійно порушувати свій циркадний ритм, часто зіштовхуються з підвищеним рівнем тривожності, депресією, проблемами з серцево-судинною системою та значним погіршенням когнітивних здібностей. Це пряме свідчення того, як глибоко сон інтегрований в усі нейробіологічні процеси нашого мозку та організму.
Причини безсоння: від генетики до психологічних факторів
Безсоння — це певна форма руйнування нашого сну. І якщо вона переходить у хронічну форму, то починає руйнувати не тільки сон, а наш організм в цілому. Сам тип безсоння може бути різним: від помірно легкого до сильного та критичного. Наслідки це також матиме відповідні. Від “зранку відчуваю злість та не можу без кави прокинутись” до депресії, пригніченого настрою, тривожних епізодів і бажання кудись втекти від реальності: TikTok, відеоігри, препарати, солодке, солоне і далі, далі, далі, далі, далі, далі. Тому давайте поговоримо про можливі причини безсоння і почнемо з генетичних та епігенетичних передумов. Ви могли помітити, що є люди, які можуть спати навіть під звуки ремонтних робіт, а є такі, хто прокидається від найменшого шуму. Частково це визначається генетикою. Є цілі дослідження, що демонструють, що певні генетичні варіанти можуть підвищувати ризик розвитку безсоння. Якщо ваші батьки чи бабуся з дідусем страждали від серйозних проблем зі сном, є ймовірність, що певні генетичні особливості передадуться і вам. Наприклад, дослідження близнюків показують, що приблизно від 30 до 60% ризику розвитку безсоння залежить саме від генетики. Але є ще цікавіше поняття — це епігенетика. Це коли гени, які Ви успадкували, можуть включатися або вимикатися під впливом нашого способу життя та середовища. Звісно, уявіть, що ваші гени — це клавіші на піаніно, а ваш спосіб життя — це піаніст. Те, як Ви живете, які у Вас звички, що Ви їсте, коли засинаєте, які стресові ситуації переживаєте. Усе це грає на цих клавішах і визначає, як саме Ви будете спати. Навіть якщо генетично Ви схильні до безсоння, це не означає, що Ви приречені на поганий сон. Але це означає, що Ви повинні бути уважнішими до свого режиму і способу життя.
Наступна важлива причина — це психологічний та емоційний фактор. Стресові події або тривалі емоційні переживання мають колосальний вплив на наш сон. Давайте візьмемо близький для нас і з вами приклад з наших реалій. Зараз, під час війни, багато хто з нас засинає під звуки повітряної тривоги або навіть просто очікує на неї. Ми лягаємо спати, ніби усвідомлюючи, що настав час відпочинку, але наш мозок відмовляється вимикатися, бо постійно очікує потенційної небезпеки. Ми починаємо мимоволі прокручувати в голові тривожні сценарії: “А що, якщо зараз пролунає сирена? А якщо я не почую сигнал тривоги? А якщо ракета? А якщо дрон?” У цей момент активізується мигдалина – ділянка нашого мозку, яка відповідає за страх та емоційне збудження, тобто лімбічну систему. Саме вона починає сигналізувати нашій прифронтальній корі: “Будь уважним, зараз небезпечно”. Як наслідок, ми перестаємо відчувати сонливість. Натомість виникає стан підвищеної пильності і тривоги. Так виникає замкнене коло. Чим більше ми нервуємо через те, що не можемо заснути, тим вище піднімається наша тривога. А чим сильніша тривога, тим менше шансів спокійно заснути. На ранок ми прокидаємося розбитими, виснаженими і нездатними повноцінно функціонувати наступного дня.
Також потрібно підмітити, що деякі люди навпаки гіперспокійно переносять тривожні епізоди з приводу ракет, повітряних тривог та можуть спокійно заснути та спати навіть у дуже небезпечні моменти. На перший погляд, може здатися, що ці люди “підкурили” тривогу та мають залізний сон. Але по факту вони навчились дистанціонуватися від своїх відчуттів. Тобто відбувається схожий процес на дереалізацію та деперсоналізацію, коли людина віддаляється від відчуттів у своєму організмі. Це дає змогу пережити сильні тривожні епізоди, тобто чудова боротьба зі стресом. Але по висновку, чим довше людина перебуває в такому стані, тим сильніше вона віддаляється від себе та відчуття свого організму. Спати вона зможе нормально і їй може здаватися, що навіть сон міцний. Але це ілюзія. На ранок та вдень ця людина може відчувати пригнічення, занепад сили, злість та дискомфорт. Також ця людина може втрачати можливість переживати повною мірою свої емоції, бо з часом відчуття емоцій можуть стати загрозою. Тому, якщо Ви з легкістю переносите жахи війни та можете спокійно спати під звук повітряної тривоги, будьте обережні, бо з часом може з’явитися відчуття відстороненості від свого тіла та реального життя. Іноді причиною безсоння стає навіть не якась глобальна подія, а просто звичка надмірно хвилюватися за будь-яких дрібниць. І все це ми переносимо у ліжку перед сном. У цьому випадку поступово формується автоматизм. Ліжко вже асоціюється не з розслабленням, а з тривогою. Це дуже небезпечно, тому що згодом саме ліжко стає стимулом до стресу, а це вже прямий шлях до хронічного безсоння, коли людина не хоче йти спати.
Медичні стани та біологічні особливості
Ще однією важливою групою причин безсоння є медичні стани, захворювання. Наприклад, такі, як астма, алергія, артрит або будь-який біль, який заважає заснути і змушує прокидатися. Також сюди входять різні порушення гормонального фону, а також, що є дуже цікаво, переналаштування гормонального фону у підлітків. Як виявилось з останніх досліджень щодо депривації сну у підлітків в Америці, там є глобальна проблема безсоння серед підлітків, які навчаються в старшій школі або університеті. Дослідження вказують на кореляцію та закономірність, що у віці від 14 до 20 років у підлітків змінюється гормональна система і разом з нею настання часу, коли хочеться спати, значно подовжується увечері, а також зранку продовжується час пробудження. Простими словами, є біологічний факт, що підлітки в певний період часу починають лягати значно пізніше вночі та потім хотітимуть спати після пробудження вранці. Через ці дослідження у багатьох штатах Америки були змінені графіки початку шкільного дня. І це, своєю чергою, позитивно вплинуло на відвідуваність та успішність у школі. Тому, якщо Ви підліток і Вам хочеться дуже спати о 7-й ранку, то все з вами добре. Це біологічний факт.
Комплексний підхід до боротьби з безсонням
Якщо це все узагальнити, то безсоння може мати як внутрішні чинники, так і зовнішні. І в більшому відсотку це все поєднується та комбінується. Коли умови впливають на людину, вони з часом створюють передумови в самій людині, і це починає переростати у безсоння та певні проблеми. Простий приклад. Ви не можете заснути через повітряні тривоги та стрес. Починаєте через це палити цигарки. І спочатку здається, що це допомагає. Але з часом тривога буде тільки наростати. І таким чином умови, які викликали початковий стан перед вживанням нікотину, переросли в передумови вже у вашому організмі. І тепер людина має три проблеми перед сном: повітряні тривоги, які підвищують тривогу всередині нас, нікотин, який підвищує тривогу, та безсоння, яке підвищує тривогу. У цьому прикладі нікотин можна замінити на щось солодке, на алкоголь або щось інше. Важливо зрозуміти, що знайти чітку причину безсоння досить важко, бо це багатофакторне явище.
І тому давайте трішки поговоримо про різні рівні саме українського безсоння. Наше з вами суспільство і наша країна знаходиться у війні. І це впливає на сон кожного українця. Для когось менше, для когось більше. Але ми зараз відрізняємось по рівню тривоги та якістю нашого сну від Європи та Америки значно сильно.
Якщо від цих роздумів ми переходимо вже всередину нашого суспільства, тобто від глобального до конкретного, до України, то у нас існує сильна градація, як війна на кожного з нас впливає і тим самим впливає на наш сон. Цивільний у своїх умовах матиме значно кращий сон, ніж хлопець або дівчина, яка зараз знаходиться на фронті. Це факт і беззаперечний аргумент. Тому безсоння та проблеми зі сном мають різну градацію – війна, горе, стрес, тривога та розчарування впливають на кожного з нас. І ми по-різному переносимо та адаптовуємось до всього цього. І наш сон не є виключенням, а є індикатором нашого стану.
Існують різні методи самодопомоги, які можна розділити на певні групи: робота з власним тілом, тобто фізичні вправи, спорт, медитація, йога і так далі. Біодобавки для послаблення тривоги, а також для підвищення рівня мелатоніну. Дієта та чіткий графік прийняття їжі. Гігієна сну, тобто чіткий графік сну. Скажи: “Ні синьому світлу за дві години до сну та ні телефону”. Далі йде похід до лікаря та сильнодійні фармацефтичні препарати, снодійні, транквілізатори, заспокійливі та те, що назначить лікар.
Почнемо з мелатоніну. Це гормон, який виробляється нашим мозком, а точніше шишкоподібною залозою, коли настає темрява. Він працює як головний перемикач циркадного ритму, що сигналізує тілу: “Все, день закінчився, можна відпочивати”. Мелатонін зв’язується з рецепторами у гіпоталамусі і буквально перемикає ваш внутрішній годинник на режим нічного відпочинку. Що це дає? Мозок починає поступово сповільнювати свою активність, температура тіла трохи знижується і ми починаємо відчувати м’яку сонливість. Ось чому додатковий прийом мелатоніну працює особливо добре для тих із нас, у кого з різних причин порушений режим сну. Наприклад, коли графік роботи змінний, коли тривожні думки не дозволяють швидко заснути.
Приймаючи мелатонін за 30-60 хвилин до сну, ми допомагаємо мозку зрозуміти, що настав правильний час засинати. Пряма команда для мозку. Починати приймати мелатонін потрібно в низьких дозах. Пити його потрібно курсами, щоб не сформувалась психологічна залежність до ефекту. І так, воно може бути. Також це обумовлено тим, щоб не впливати негативно на наше власне вироблення мелатоніну. Краще пити курсами від тижня до 6-ти тижнів.
Тепер перейдемо до триптофану. Це амінокислота, яку наш організм отримує переважно з їжею, наприклад, з молочних продуктів, бананів, індички, арахісу. Триптофан є попередником серотоніну. Серотонін, своєю чергою, перетворюється на мелатонін. Тобто, якщо ми приймаємо додатково триптофан, ми не просто покращуємо собі настрій, зменшуємо тривожність, а ще й допомагаємо мозку самостійно виробити необхідну кількість мелатоніну для повноцінного сну. На нейробіологічному рівні триптофан працює досить просто. Він долає гематоенцефалічний бар’єр, тобто долає захист мозку і там трансформується спочатку в серотонін, а потім в мелатонін. Додатковий прийом L-триптофану не лише знижує тривожність, а й скорочує час засинання, збільшує тривалість глибоких фаз сну, що дає нам краще фізичне і психічне відновлення. Особисто для мене триптофан працює як додаткова підтримка, коли є періоди підвищеної напруги або тривоги.
Тепер дуже важливо, чому потрібно чергувати прийом мелатоніну та L-триптофану і не вживати їх одночасно. Якщо ми постійно допомагаємо організму мелатоніном, є ризик того, що мозок скоротить власне виробництво мелатоніну з часом. Тобто це гормон і з ним треба бути обачним. Особливо це стосується великих доз. А коли ми чергуємо ці препарати, ми навпаки підтримуємо власну здатність мозку регулювати процеси сну та зберігаємо гнучкість нашої нейронної системи. Також важливо пам’ятати, що триптофан має накопичувальний ефект. Він діє не одразу, як мелатонін, а після декількох днів регулярного прийому, можливо навіть тиждень. Що одна, що інша добавка робить сни набагато яскравішими. Це цікавий факт. Мелатонін — це швидка допомога при порушенні сну та збитому режимі, коли потрібно швидко повернути собі нормальний графік. Його потрібно приймати курсами. Триптофан — це більше стратегічна підтримка вашого мозку, яка допомагає підняти рівень серотоніну, знизити загальну тривожність і підтримати природне вироблення мелатоніну.
Будь-яка допомога собі повинна починатися з чітко діагностованого стану. Якщо рівень проблем високий або критичний, людині обов’язково потрібно йти до професіонала, тобто лікаря-спеціаліста. Це база, яка зможе врятувати багатьох із нас. Бо коли проблеми критичні, рівень втручання повинен бути сильнішим і там вже вирішує професіоналізм, знання, вміння цими знаннями оперувати та досвід, тобто до лікаря. Але коли проблеми з безсонням помірні або легкі, ми можемо збалансувати наш стан та допомогти собі.
Існує перевірений роками мікс: фізичне навантаження, щоб запустити процеси нейропластичності та допомогти собі знизити рівень тривожності, плюс медитація перед сном. Вона допоможе знизити рівень активності нашої лімбічної системи плюс L-триптофан. При помірних проблемах вже через чотири тижні ось такого міксу Ви будете набагато краще спати та набагато краще себе почувати вдень. При помірних проблемах можна собі допомогти, але для цього, звісно, потрібно попрацювати та не чекати швидкого результату. І головне зрозуміти, що біодобавки — це тільки 20-15%, а для когось навіть 10, і більше це ефект плацебо буде від всього результату. Вони не є сильнодійними препаратами, які наче бензодіазепіни не будуть з першого разу вкладати Вас спати. Ні, спочатку багатофункціональна робота на дистанцію, потім результат. З критичними проблемами безсоння потрібно звертатися до лікаря, бо форма та план лікування може бути досить складним та комбінованим, і це потрібно підбирати індивідуально.
Сон та філософські роздуми
Сон та безсоння здатні впливати на розуміння реальності, яка нас оточує. Так склалось, що наш внутрішній стан впливає на те, як ми себе почуваємо та те, як ми бачимо реальність. Погано спимо — відчуваємо себе злими вдень. Відчуваємо голод — знову злимось. І таких прикладів є досить багато. І безсоння є чи не найважливішим із них, бо воно впливає на увагу людини, на можливість спрямовувати свою увагу на об’єкти для дослідження. І це має наслідки, коли люди починають провалюватися у тонни швидкого контенту, бо їх втома не дає змоги витрачати свою свідому увагу на щось більш живе та продуктивне.
Безсоння та проблеми зі сном можуть загнати свідому людину у тіло робота-автомата, про які писав Декарт, який наче і живий, а наче і ні. Просто філософське зомбі. І це є проблемою, як для світу, так і для нас в часності. В Україні за нормальний сон сьогодні потрібно заплатити набагато більше, ніж в Європі або в Америці. Сподіваємося, що цей пост допоможе хоч комусь відновити трішечки свій сон від безсоння.