Поранення грудної клітки є одними з найнебезпечніших типів травм, що можуть призвести до критичних станів, таких як пневмоторакс або гемоторакс. У бойових умовах, де швидкість і правильність дій можуть врятувати життя, знання технік надання першої допомоги є надзвичайно важливим. У цій статті розглянемо основні принципи надання допомоги при пораненнях грудної клітки.
Травма органів грудної клітки – патологічний стан, зумовлений дією механічного ушкоджуючого фактора на грудну клітку, діафрагму й органи грудної порожнини, одним з основних проявів якого є порушення функції зовнішнього дихання.
У сучасних воєнних конфліктах частота поранень грудної клітки сягає 8-12
%. У разі проникаючих поранень грудної порожнини у 80 % випадків ушкоджуються легені, у 10-15 % ‒ перикард, серце та великі судини, до 5 % ‒
трахея, стравохід та діафрагма. При проникаючих поранень грудної клітки,
крім рани грудної стінки, зазвичай ушкоджуються важливі для життя органи: легені, трахея, крупні бронхи, великі кровоносні судини грудей, перикард (серцева сумка) і серце, стравохід, діафрагма тощо. Відповідно можливі різні поєднання цих ушкоджень, найчастіші це ушкодження огранів грудної клітини з травмами голови, живота, таза, кінцівок тощо. Крім того, ушкодження легень можуть супроводжуватися переломом ребер та інших кісток грудної клітки.
Основні види поранень грудної клітки
Пневмоторакс (повітря в плевральній порожнині):
Виникає внаслідок поранення через шкіру або стінки грудної клітки, і як наслідок, в плевральну порожнину потрапляє повітря. Це призводить до зменшення об’єму легень і порушення дихання.
Пневмоторакс – наявність повітря у плевральній порожнині при пошкодженні легені або грудної стінки, супроводжується порушеннях роботи легені. За механізмом виникнення виділяють закритий, відкритий та клапанний пневмоторакс
Закритий пневмоторакс
У разі закритого пневмотораксу, повітря через рану проникло в плевральну порожнину і рана закрилася. Пошкодження тканини легені відсутнє. Хоч невелика кількість повітря в плевральній порожнині не загрожує життю, однак вимагає невідкладного проведення домедичної допомоги.
Відкритий пневмоторакс
Виникає внаслідок дефекту грудної стінки і супроводжується вільним надходженням повітря у плевральну порожнину під час вдиху, а при видиху – назовні. За наявності відкритого пневмотораксу, повітря через відкриту рану в грудній клітці або в легені на вдиху надходить у
плевральну порожнину, а на видиху виходить назовні. Повітря, що надходить у плевральну порожнину, спричиняє спадання (колапс) легені та її зміщення разом з органами середостіння в здоровий бік. Під час видиху ця легеня частково розправляється за рахунок перекачування повітря з протилежної легені, а середостіння повертається в попереднє положення. Але таке повітря містить меншу кількість кисню, ніж атмосферне, що значно зменшує вентиляцію легенів та утруднює прилив крові до серця ‒ це призводить до гострого кисневого голодування і зростання об’єму не збагаченої киснем крові у великому колі кровообігу. Про відкритий пневмоторакс свідчать зяяння рани грудної клітки і шум повітря, що вільно проникає через рану грудної клітки в плевральну порожнину на вдиху і на видиху.
Клапанний пневмоторакс
Виникає при пошкодженні легеневої тканини з утворенням клапана, коли повітря надходить в плевральну порожнину під час вдиху, а під час видиху не виходить назовні, що швидко призводить до повного колапсу легені, зміщення середостіння, перегину великих судин. Зовнішній клапанний пневмоторакс виникає під час утворення клапана із м’яких тканин ранового каналу грудної стінки. На вдиху він відкривається і повітря надходить у плевральну порожнину, під час видиху краї рани сходяться
і перекривають вихід повітря.
Внутрішній клапанний пневмоторакс утворюється за одночасного
ушкодження бронха і виникнення клаптикової рани легені, яка і є клапаном. На вдиху повітря із рани легені теж проникає в плевральну порожнину, а під час видиху цей клапан не випускає його через цю рану. Відповідно під час кожного наступного вдиху об’єм повітря в плевральній порожнині збільшується, що спричиняє зростання внутрішньоплеврального тиску і зміщення органів середостіння у здоровий бік. Наслідком стає різке зменшення легеневої вентиляції і настання гострої дихальної недостатності та розлад серцево-судинної системи. Після вирівнювання внутрішньоплеврального тиску з атмосферним клапанний пневмоторакс переходить у напружений пневмоторакс. Завдяки
прогресуючому накопиченню повітря в плевральній порожнині внутрішньоплевральний тиск перевищує атмосферний. Це спричиняє стиснення легені на стороні ураження, а також зміщує і стискає середостіння з усіма його органами та протилежну легеню. Стиснення великих венозних судин знижує венозний відтік та обсяг викиду крові серцем. Легеня спадається і не бере участі в диханні, видимі слизові та шкіра набувають синюшного відтінку (ціаноз).
Загальний стан таких постраждалих, як правило, украй тяжкий через розвиток гострої дихальної недостатності з блискавично наростаючою задишкою та значний розлад кровообігу. Про наявність клапанного пневмотораксу свідчить виражена підшкірна емфізема, яка швидко поширюється, спостерігається збільшення розміру пошкодженої сторони грудної клітки, внаслідок накопичення всередині повітря під великим тиском.
Пізній і найнебезпечніший симптом розвитку клапанного пневмотораксу –
зміщена в сторону здорової легені гортань. Відбувається це через зростання
тиску повітря всередині грудної клітки і, як наслідок, зміщення середостіння (серце і великі судини) в сторону здорової легені. Виявлення даного симптому вимагає негайного проведення декомпресії грудної клітки (випускання повітря з плевральної порожнини).
Гемоторакс (кров в плевральній порожнині)
Відбувається за рахунок поранення, яке призводить до накопичення крові в плевральній порожнині, що теж перешкоджає нормальному диханню.
Медіастинальна кровотеча
Представляє собою крововилив в середостіння, який може привести до порушення роботи серця та великих судин.
Тяжкість проникних поранень грудей залежить від характеру ушкоджень
внутрішньогрудних органів, пневмотораксу і масивності гемотораксу (наявності крові у плевральній порожнині). За проникаючого поранення
грудної клітки смерть настає протягом від 10-15 хвилин до однієї години.
Причинами її є напружений пневмоторакс, спадання легені з боку поранення та виключення її з акту дихання, поранення серця та судин з утратою значної кількості крові.
Підходи до надання першої допомоги
Оцінка стану постраждалого
- Перевірте дихання: якщо постраждалий не може дихати або дихання значно ускладнене, це перша ознака серйозного пошкодження грудної клітки.
- Оцінка наявності видимих ран: Якщо на місці ураження рана велика, можливо, знадобиться додаткове накладання герметизуючої пов’язки.
Накладення герметизуючої пов’язки
У разі поранення грудної клітки, особливо при пневмотораксі, важливо уникати проникнення повітря в плевральну порожнину. Для цього використовуйте герметичну пов’язку:
- Використовуйте пластир, щоб закрити рану. При цьому важливо, щоб пов’язка була щільною і не пропускала повітря.
- Якщо є можливість, використовуйте спеціальні пов’язки для пневмотораксу (наприклад, оклюзійні наліпки).
- Пластир слід наклеїти так, щоб він не давав можливості повітрю потрапляти в грудну порожнину при вдиху, але дозволяв вихід повітря при видиху (ефект клапанної пов’язки).
Дихання і кровообіг
- забезпечення прохідності дихальних шляхів: у разі, якщо постраждалий не може дихати або дихання ускладнене, перевірте, чи є сторонні предмети в дихальних шляхах, і за необхідності приберіть усе зайве.
- контроль кровотечі: якщо є видима кровотеча, зупиніть її за допомогою бинта, гемостатичних засобів або турнікета (якщо це необхідно).
Стабільне бокове положення
Якщо потерпілий може дихати, розмістіть його в зручному положенні: на боці або напівлежачи. Це дозволить легше дихати, а також зменшить тиск на органи грудної клітки.
Транспортування
Поранення грудної клітки потребує швидкої медичної допомоги, тому важливо, якнайшвидше транспортувати постраждалого до медичного закладу. Під час транспортування, знову ж таки, слід слідкувати за прохідністю дихальних шляхів і контролювати стан пацієнта.
Основні помилки при наданні допомоги при пораненнях грудної клітки
- Ігнорування можливості пневмотораксу: одна з найбільших помилок – це недооцінка серйозності пошкодження грудної клітки. Пневмоторакс може призвести до миттєвого погіршення стану, якщо не застосувати оклюзійну наліпку.
- Неправильне транспортування: транспортування постраждалого з пошкодженнями грудної клітки повинно бути особливо обережним, щоб не погіршити стан через рухи, які можуть призвести до додаткової травми.
- Запізніле звернення за медичною допомогою: зволікання з евакуацією в медичний заклад або нехтування обов’язковим лікуванням у лікарні може мати серйозні наслідки.
Поранення грудної клітки – це складні й небезпечні травми, які вимагають швидкої і кваліфікованої першої допомоги. Правильне накладання герметизуючих пов’язок, контроль дихання та кровообігу, а також швидка евакуація до медичного закладу можуть стати вирішальними факторами в порятунку життя постраждалого.